Хай десь шумлять міста великі,
Далекі і чужі мені,
Захмурені й багатоликі
У повсякденній метушні.

А моє місто невеличке,
Привітне і негомінке,
Немов закохане обличчя,
Завжди усміхнене таке.

Тут кожен ранок добрий справді,
Бо восени чи навесні
Добра вам побажати раді
Дорослі, літні і малі.

Хтось тут зупинить на "півслова",
Хтось пожартує на ходу.
І на душі тепліше знову,
Хоч щось було не до ладу.

Тут завжди з кимось по дорозі,
І бесіді нема кінця,
І усмішки дарують друзі,
Що їм напрочуд до лиця.

Тут майже всі знайомі очі,
І голос впізнаю усіх...
Міняти ні на що не хочу
Я рідних Кельменців своїх.

http://irina-syxareva.narod.ru/index.html